Добрива. Чому такі важливі для рослин?

Зміст:

1. Елементи живлення рослин.

2. Макроелементи.

3. Мезоелементи.

4. Мікроелементи.

5. Чинники, що впливають на засвоєння елементів живлення.

6. Помилки під час внесення мінеральних добрив.

У наш час без добрив не виростиш хорошого врожаю, особливо на тій землі, яка виснажена. З року в рік щось вирощуємо, без сівозміни, без відпочинку ґрунту, може ще й була під кукурудзою або під соняшником, - словом, під тими культурами, які дуже швидко вибирають всі поживні елементи. Та й часто ґрунт роками не удобрюємо, а якщо й удобрюємо, то не завжди розуміючи, чого саме не вистачає в ґрунті. Зрозуміло, і чекати від такої землі врожаю не варто.

Давайте ж розбиратися, як правильно використовувати добрива, що має бути вказано на покупних добривах, чому не можна використовувати одне й те саме добриво цілий сезон. Розберемося у всьому, щоб не нашкодити землі та рослинам, а також отримати з підгодівель максимальну користь.

1. Елементи живлення рослин.

Як відомо у всьому, що нас оточує, до складу входить вся таблиця Менделєєва. І до складу рослин також вона входить. Але не всі елементи корисні, особливо якщо їх у середовищі, що оточує рослину надміру. І тому потрібно розуміти, на яких стадіях розвитку рослини потрібні ті чи інші елементи живлення.

Всі елементи живлення умовно класифікуються на три групи: макроелементи, мезоелементи та мікроелементи. Всі елементи потрібні рослинам, але кількість яких потребує, різна. Тобто кількість цинку чи марганцю потрібно менше рослині, ніж азоту чи фосфору. Тому й розділені елементи за кількістю потреб рослиною.

2. Макроелементи.

Основні макроелементи - кисень, вуглець і водень, рослина отримує самостійно з повітря та води, а решта елементів живлення отримує з навколишнього середовища. Для розвитку будь-якої рослини ще потрібні такі макроелементи як азот, фосфор і калій. Кількість цих елементів може бути різною залежно від фази розвитку та самого виду культури.

В основі всього живого на планеті знаходяться білки, а основою білків є азот.

Азот буває абсолютно незамінним, особливо на стадії розвитку розсади та стадії зростання вегетативно маси рослини. Наприклад, коли в будинку мало світла, немає досвічування, і розсада витягується та блідне; а також при висадженні ранньої капусти, яка завжди потрапляє під холод та заморозки. У капусти, навіть висадженої у свіжу, удобрену землю, настає так зване фізіологічне азотне голодування - азоту в ґрунті багато, але через холоди він недоступний для рослин.

При отриманні азоту в рослині збільшується кількість і якість клітин, таким чином він стимулює зростання рослин. Від кількості внесеного азоту на ранніх стадіях розвитку залежить і подальший урожай.

Але не потрібно зловживати азотом, надмірна кількість цього елемента в грунті призводить до небезпечного накопичення нітратів в овочах; крім того, у рослин знижується імунітет, і вони починають хворіти, тому що стає тонкою стінка клітини.

Ще одним важливим елементом є фосфор. Він відіграє роль енергетичного елементу для рослини. Цей елемент також впливає на синтез та структуру клітинної стінки. Фосфор входить до складу всіх органічних речовин. Внесення його в ґрунт прискорює розвиток рослин, покращує регенерацію тканин, сприяє утворенню зав'язей та покращує якість плодів. Крім того, високий вміст фосфору в ґрунті допомагає рослинам адаптуватися до низьких температур та підвищує їхню холодостійкість. Словом, фосфор – надзвичайно важливий елемент!

Але надмірна кількість фосфору призводить до погіршення його засвоюваності рослиною. Мало користі елемента в землі і за тривалої відсутності дощів та посухи. Крім того, його надлишок викликає передчасне старіння рослин.

Існує третій не маловажливий макроелемент - калій. Він не входить до складу органічних сполук клітин, проте він особливо необхідний тим культурам, де не потрібно нарощувати велику зелену масу, а там, де дозріватимуть плоди або утворюватимуться бутони у квітів. Калій позитивно впливає на структуру клітинної стінки, синтез вуглеводів (цукрів), ліпідів, на забарвлення плоду чи квітки. Він допомагає рослині економно використовувати вологу та краще переносити посуху. При його нестачі рослини втрачають стійкість до захворювань, фотосинтез проходить мляво і вони передчасно старіють. Крім того, дефіцит калію призводить до втрати цукрів.

3. Мезоелементи.

До наступної групи елементів - мезоелементів відносять магній, сірку, кальцій. Вони теж не мало важливі для розвитку рослин, але кількість менше в порівнянні з макроелементами. Засвоюваність їх рослиною і підняттям від кореня до вегетативної маси дуже повільний процес, і тому рослина набагато краще засвоює їх за допомогою вегетативної маси. У зв'язку з цим у добривах вони надані в хелатній формі і використовуються як кореневі, так і листові підживлення.

Магній (Mg) - допомагає в процесі утворення хлорофілу, пектину, підвищує ефективність фотосинтезу. Активізує ферменти.

Сірка (S) - необхідна для засвоєння азоту. Входить до складу багато життєво важливих хімічних сполук, незамінна в метаболізмі.

Кальцій (Ca) - стимулює процеси розвитку та зростання. Підвищує міцність стінки клітини. Поліпшує процес метаболізму.

4. Мікроелементи.

Мікроелементи необхідні рослині в невеликій кількості, але також важливі, як і макроелементи, і навіть якщо два елементи виконують одну і ту ж функцію, вони не можуть замінити один одного. До них належать:

Залізо (Fe) - регулює білковий обмін і дихання, фотосинтез, синтез ауксинів та хлорофілу в рослині;

Марганець (Mn) - регулює дихання та фотосинтез, вуглецевий та білковий обмін. Активує ферменти та входить до їх складу. Потрібен для синтезу цукрів та вітамінів;

Цинк (Zn) - необхідний більшості обмінних процесів, перетворення фосфору, синтезу ауксинів. Сприяє водному балансу в рослині, захищає білки;

Мідь (Cu) - регулює фотосинтез та дихання, вуглецевий та білковий обмін. Входить до складу білків та ферментів. Покращує стійкість рослини;

Бор (B) - регулює утворення генеративних органів, їх запилення, їх запліднення, вуглецевий та білковий обмін, переміщення цукрів.

Підвищує стійкість рослини до захворювань;

Молібден (Mo) - регулює азотний, фосфорний, вуглецевий обмін, синтез хлорофілу та вітамінів. Має кріопротекторну функцію, покращує посухостійкість рослини.

5. Чинники, що впливають на засвоєння елементів живлення.

На жаль, навіть якщо всі елементи живлення є в навколишньому середовищі не завжди рослина може їх використовувати для своїх потреб. На це впливають такі фактори як: температура, вологість, кислотність ґрунту та інші фактори. Тому до вашої уваги надаю таблицю "Умови грунтів, що впливають на засвоєння елементів живлення"

Всі вищеперелічені елементи живлення повинні працювати разом на всіх стадіях розвитку рослини, але кількість того чи іншого елемента залежить від потреби рослини і тому вона буде різна. При покупці добрив не дивіться на ті гарні пачки на яких написано для полуниці, малини, помідорів, хризантем і так далі. Тому що у будь-якої рослини на різних стадіях розвитку, різна потреба в харчуванні, наприклад: для розсади потрібно більше фосфору, але менше калію, для дорослої рослини, яка плодоносить, потрібно більше калію ніж азоту і так далі.

У спеціалізованих магазинах можна зустріти мішки з добривами з якимись цифрами на упаковці. Зазвичай ми навіть не цікавимося, що це таке, а марно.

На мішках з добривами можна побачити приблизно такого змісту формулу: "NPK: 13.40 .13". Розшифровується таким способом, вказуючи перше число азоту (N), друге число фосфору (P) та третє - калію (K) у відсотковому співвідношенні.

Не рідкість на комплексних добривах вказуються ще після трьох чисел мікроелементи (15.5.30+3Mg). Це означає, що в цьому добриві, крім основних макроелементів, знаходиться ще 3% магнію.

6. Помилки під час внесення мінеральних добрив:

- Розсипання добрива по грядці з наступним закладенням його граблями - від цього способу внесення добрива більше шкоди, ніж користі. В результаті такого підживлення у овочів у поверхневому шарі ґрунту формується велика кількість дрібних корінців і не відбувається зростання довгих коренів, що забезпечують рослини вологою та поживними речовинами з глибини ґрунту. Слідом за неминучим пересиханням поверхневих коренів починається і скорочення зростання надземної частини.

- Полив рідкими добривами в надмірній кількості - таким чином можна обпекти кореневу систему.

- Полив рідкими добривами по сухому ґрунту - у посуху рідкі підживлення неминуче обпалюють коріння.

- Полив рідкими добривами прямо по листю. Концентрація добрив для поливу набагато перевищує концентрацію добрив для листа. У такий спосіб можна пошкодити листову пластину. Якщо немає можливості полити під корінь, то в такому разі після поливу по листку, полийте чистою водою, змиваючи залишки добрива з листа.

- Розсипання сухих добрив в надії на те, що пройде дощ, і вони розчиняться - таким способом тільки нашкодите грунту і рослинам. Концентровані гранульовані добрива при попаданні в ґрунт у сухому вигляді губить мікрофлору самого ґрунту, а контактуючи з корінням, яке знаходиться біля поверхні ґрунту, обпалюють і його.