Еустома. Від сівби до цвітіння.

Зміст:

1. Посів

2. Схід еустоми

3. Пікування та висадка на постійне місце

4. Добрива та стимулятори.

5. Хвороби лізіантусу.

6. Шкідники.

Еустома, лізіантус, ірландська троянда - хто як її не називає. Але все одно - це одна з квіток яку полюбили багато, красивоквітуча рослина з сизим, восковим листям, великими лійкоподібними квітками, різного забарвлення і величини. Квіти бувають білими, рожевими, фіолетовими, з плавним переходом кольору від краю до центру.

Різновидів еустоми величезна кількість від горщикової - низькорослої до високорослої - на зрізання, і всі вони неймовірно красиві і варті уваги. Зустрічаються прості та махрові різновиди. Але найчастіше використовують для вирощування такі сорти як:

з горшкової - Сапфір, Флорида;

з кущової (на зрізання) - АБС ​​(ABS, PAS), Маріачі (Mariah, Sakata), Болеро (Bolero, Sakata), Арена (Arena, Taki seed ) Аліса (Alissa, Sakata), Розіта (Rossita, Sakata), та ін.

Посадка еустоми насінням найпростіший, але трудомісткий спосіб, тому при вирощуванні у великих обсягах використовують черешок. Особливість насіння еустоми - їх малий розмір. Тому завжди посадковий матеріал покритий додатковою оболонкою, яка полегшує підрахунок насіння та його посів.

1. Посів

Найкращий час для посіву еустоми варіюється кінець осені початок зими, так як цій рослині потрібно багато часу на розвиток. Зацвітання може відбутися лише через 21 - 27 тижнів від сівби.

Висів зазвичай проводять у досить високі і просторі касети на 260 осередків. Це роблять щоб було місце для гарного розвитку кореневої системи. Для посіву потрібно використовувати рихлену, дрібну торфосуміш з кислотністю рH від 6.8 до 7,1. Якщо з якоїсь причини рівень рH нижче норми, можна підкоригувати кислотність, додавши в посівний субстрат гашене вапно у невеликій кількості. Еустома дуже чутлива до кислотності ґрунту, тому нижчий рH може бути причиною затримки росту рослин.

Сходи у цієї рослини дуже довгі, від посіву до проростання насіння може пройти від 10 до 30 днів і гарною нормою схожості вважається 70 - 85%. У зв'язку з цим насіння потрібно брати із запасом, щоб перекривало погану схожість.

Температура ґрунту в період посіву повинна становити близько 20° - 21°С. Якщо температура буде вищою за 24°С, це може погано вплинути на схожість насіння.

Перед тим як розкладати насіння по поверхні, ґрунт потрібно попередньо зволожити, але не рясно - «болото» теж непотрібне.

Після того як насіння розклали, проводимо обприскування з пульверизатора на найдрібнішому розпиленні, режим «туман», щоб дрібне насіння петунії не змило в грунт. Обприскування проводимо не чистою водою, а стимуляторами з розрахунку на 1 л води потрібно розвести:

- 20 крапель Фітоспорина;

- 1-2 краплі НВ-101 (можна замість біостимулятора НВ-101 додати 0,5 мл Епін-Екстра).

Трохи ущільнити і пролити ґрунт бажано все-таки перед розкладанням насіння - так ми мінімізуємо втрати насіння між частинками ґрунту.

Насіння при сівбі не присипається, а тільки притискають до грунту і зверху притрушуються пересмаженим холодним піском, так щоб насіння було видно. Це робиться для зменшення надмірної вологи.

Після посіву лотки накривають плівкою або склом, виставляють під натрієві лампи для проростання в режимі 24 години досвічування. Вологість повітря має бути 100% до появи сходів.

Еустома відноситься до рослин, яким для проростання насіння потрібне світло. Освітлення для цього потрібно давати у розмірі від 100 до 1000 люксів. Таким чином використання світла допомагає не допустити витягування майже непомітних сходів і лише покращити їхню якість.

2. Сходи еустоми

Після появи сходів, вологість повітря потрібно знизити до 55 - 65%. Розсада лізіантуса розвивається повільно, тому що на цій стадії закладається повний розвиток кореневої системи. Важливо, щоб у прикореневій зоні була достатня вентиляція і не було переливів рослини. Тому що переливи можуть призвести до випадання розсади та появи прикореневої гнилі. На даній стадії розвитку доречно провести профілактичні обробки Триходерміном і Планрізом (по 250 мл на 10 літрів води) або Магнікуром Енерджі (20 мл на 10 літрів води). Використання стимулятора коренеутворювача теж не завадить – Радіфарм (25-30 мл на 10 літрів води).

Світловий день має бути 16 годин (для якісного розвитку коріння) у розмірі від 3000 до 4000 люкс. Денна температура має бути в межах від 19°С до 24°С. При температурі вище +25°С вдень, рослина буде закладати розетку і може попередньо зацвісти.

Температура вночі від 15 до 18°С.

 Перше підживлення проводитися в стадії двох - чотирьох листків комплексним добривом з підвищеним вмістом фосфору, наприклад,Майстер 13.40.13 у розмірі 15г на 10 літрів води. Наступні підживлення проводяться двічі на тиждень комплексним добривом з підвищеним вмістом азоту та калію (наприклад, Майстер 17.6.18) чергуючи з добривом, що містить кальцій (Кальциніт).

Підтримка рівня кислотності рH теж необхідна у розмірі від 6.8 до 7,0, а електропровідність ЕС від 0.75 до 1.

3. Пікірування та висадка на постійне місце

Рослини при правильному догляді готові до перевалки або висадки на постійне місце через 2 - 2,5 місяці, на цій стадії у розсади утворилися від 4 до 6 справжніх листків. Перед пересадкою рекомендується профілактично обробити саджанці Топсином або Фундазолом.

При пересадці в грунт, рослини не потрібно поглиблювати, тому що еустома може бути пошкоджена шкідливими грибами з роду Rhizoctonia. І затягувати з пересадкою теж не варто, мало того, що призведе до «переростання», так ще при пересадці буде велика ймовірність пошкодження кореня. А це тягне за собою згодом втрата висоти рослини, квітконосів, суттєву затримку цвітіння, збільшується ймовірність ураження рослини грибами фузаріум (в'янення). Будьте дуже обережні під час пересадки, щоб не пошкодити корінь. Найменші стресові ситуації можуть призвести до уповільнення розвитку підземної та надземної частини рослини, а також може спровокувати раніше утворення розеток. Тому, перед пересадкою обприскування розсади Мегафолом, зменшити стрес у рослини.

Висаджують лізіантус у попередньо оброблений ґрунт, у підняті ряди, висаджуючи на один квадратний метр від 62 до 82 рослин. Для забезпечення опори рослинам встановлюють крупнокомірчасту сітку з розміром осередку 10х10 мм або 12х12 мм. Для того, щоб земля була помірно вологою, намагаються забезпечити розсаду горизонтальним потоком повітря. Таким чином, зайва волога йде і грунт злегка підсихає, а у кореневої системи покращується процес збагачення киснем. Це актуально, коли температура та рівень освітленості недостатньо хороші, і земля не так швидко підсихає.

Температура землі, в якій росте Еустома для зрізання, не повинна знижуватися нижче +15°С. Якщо більша ймовірність зниження температури вище зазначеної, то застосовується ґрунтовий обігрів. Оптимальна температура повітря вдень від 20 до 24°C, а вночі від 15 до 18°С. Якщо все-таки температура була нижчою за оптимальну, то квітконоси виходять міцнішими, але це істотно впливає на час вирощування еустоми і терміни до зацвітання збільшуються.

Для гарного росту і раннього цвітіння еустома потребує від 14 до 16 годин досвічування на день. Насиченість забарвлення квіток прямо залежить від високого рівня освітленості протягом дня в розмірі 50000 люкс.

Лізіантус зовсім не любить сухий ґрунт, слід не допускати в'янення рослин, тому що це призведе до цвітіння раніше терміну, а квіти будуть поганої якості. Виробляти помірний полив краще рано вранці, не забувайте і про хорошу вентиляцію, це сприяє розвитку здорової і сильної рослини. Найкращий варіант для контролю вологості ґрунту - це використання системи крапельного поливу.

4. Добрива та стимулятори.

Еустома не любить порожній грунт з цього її потрібно постійно забезпечувати харчуванням залежно від потреб на тій чи іншій стадії розвитку. Перед тим, як лізіантус пересадити з касети в грунт, потрібно підготувати корінь, проливши кореневим стимулятором з додаванням амінокислот. У міру зростання лізіантуса (від посадки на постійне місце до цвітіння) виконують три поливи з гуматом та амінокислотами. Коли рослини почнуть утворювати квіткові бруньки, необхідно буде збільшити дозу калійних добрив (Майстер 15. 5.30).

Лізіантус відноситься до тих рослин, які постійно потребують кальцію і кремнію. Без даних мікроелементів рослина росте крихкою та чутливою до захворювань.

5. Хвороби лізіантусу.

Найчастіше на рослині можна зустріти такі захворювання як: фузаріоз, сіра гниль, борошнистої роси, ризоктониоз, листові плямистості, кореневі гнилі, вірусні захворювання (основні переносники - трипси). Для профілактики від грибкових захворювань найчастіше використовують біопрепарати, такі як Триходермін, Планріз, Пентафаг, Гаупсин та ін. Тому як біопрепарати не гірше працюють ніж хімічні, а вплив на рослину набагато кращий. Вони не роблять опіки на рослині і не пригальмовують саму рослину в рості.

6. Шкідники: трипс, листові мінери, попелиця. Основними шкідниками молодої розсади еустоми є личинка грибного комарика.

Для боротьби з даними шкідниками так само, як і із захворюваннями використання біопрепаратів більш доречно ніж хімічних. Застосовують у таких випадках Актофіт, Бітоксібактіцілін, Боверін, Вертицилін. Великий плюс у тому, що їх можна використовувати в банківській суміші.